Люди vs природа

Ми ушкоджене покоління. Від предків ще щось взяли,а нащадкам вже не маємо чого передати. (с) Ліна Костенко

Декілька днів назад, ідучи ввечері (а темніє в нас тепер рано) в універ, на одній з вулиць я наткнулася на дивну картину: дороги в нас не є ідеально прибрані, але така кількість гілок під ногами збентежила мене. Піднімаючи голову вверх, я побачила, що всі дерева, які знаходяться на цій вулиці, стоять з повністю обрубаними гілками. А гілки-то валяються під ногами, їх роздуває вітер і обливає дощ. Суть в тому, що люди обрубали ще зовсім молоді дерева, лише через те, що вони "нібито" псували вид з  вікна. Але, люди, вам дійсно краще дивитися з вікна на будинки, ніж на дерева? Серйозно? Люди збожеволіли, бетон залив їм мізки і це вже невиліковно. Ви вбачаєте технологічний процес в тому, щоб нищити все природне для блага штучного. Вам все одно на майбутні покоління, думаєте лише про себе, про свій комфорт. Невже вам не страшно за ваших майбутніх дітей? За тих,які будуть жити з глянцевими мізками у світі, де все можна купити і знищити за гроші. Не сподобалось дерево, парк, людина? Тепер це без проблем можна усунути, все залежить від товщини твоєї кишені.

Скільки разів ви годували безпритульну собаку на вулиці? Скільки разів купляли булочку дитині, яка просить милостині? Ви всі наліво і направо кричите про те, що влада плює на країну. А ви такі самі, ми такі самі. Якщо вже народу, простим людям, наплювати один на одного, то чи доречно звинувачувати нашу владу? Самі вибирали собі подібних і ще щось не подобається.

Дуже сумно спостерігати за цим всім у Львові, у культурні столиці України, в одному з найстаріших і гарніших міст. Йдеш по центральній вулиці і тут повз тебе кульгає (саме кульгає, а не йде) красотка на мільйон доларів: підбори 15 см. і сукня Армані з Краківського базару спокусливої довжини, нарощенні нігти,волосся,вії..мозок; красуня спішить в Рафінад чи ще кудись, де можна підчепити якогось амебу на Лексусі. Так от, ледве перебираючи ногами, вона йде і курить Гламур чи ще щось таке тоненьке і ментолове. Проходить мимо смітника, але окурок кидає на тротуар.. бо їй все одно. Потім бере в рот жуйку і гламурно, випячуючи губи, жує  хвилини 3, після чого випльовує її посеред вулиці..добре ,якщо виплюне на асфальт, а не приліпить десь в громадському транспорті по дорозі з дому у той віайпі заклад, на який збирала 5 зарплат.
І отак у нас всі: хто виплюне жуйку, хто окурок, хто пачку від чипсів. І всім все одно. Всезагальний пофігізм, що може бути гірше? А місто гниє, якісь бабульки зранку за копійки підмітають деякі вулиці, центр ще можуть привести в порядок (під час Євро зранку навіть дороги мили), сміття вже стільки. що скоро не буде куди його вивозити, Полтва смердить, тролейбуси в передсмертному стані. І всі наплювати: і владі, і жителям.Так і живемо. В когось є надії на зміни, але то навряд чи.
От ще згадала один "прикол". Є така вулиця, Окружна кличеться. Йду я якось ввечері по ній і дивлюся вверх чомусь, на дерева, а там на одному дереві висить кульок зі сміттям, блакитний . Це був аут, деякі люди вже настільки обінфузорились, що викидають сміття через вікно. Або при дорозі, теж часто таке помічаю. Взагалі, народ в нас веселий. Як не уступиш якісь 50-річній корові місце в трамваї -то такий кіпіш тобі заладять за "невихованість", а як на себе, на свою поведінку дивитись - так ніхто не додумається.
Тому мені і шкода Львів. Він не заслуговує на таких людей,як ми, на наше покоління. Та і вся планета, мабуть, що змучилась від нашої вселюдської байдужості. Звідси і урагани, всі ті Сенді, Катріни і метаморфози у природі, глобальне потепління і все те, про що   нам сповіщають вечірні новини. Природа набагато могутніша за людину, і інколи такими штуками натякає їй на це. Та людина глуха, вже давно і остаточно.
А щодо новин, то всі випуски новин перетворились на кримінальні хроніки: кожен день хтось когось вбив, десь теракт, підірвали метро, затопило Нью-Йорк, впав літак, зґвалтували дитину. Коли раз в сто років чуєш чи читаєш щось позитивне, то вже не віриш..невже в цьому світі ще є щось добре? А, ні. Це знову Еппл випустили новий айфон, знову заробляють на тупості нашого покоління.

Люди такі зараз: готові продати один одного за пачку жуйок, країну -за шоколадку, і планету - за пиріжок. Ми споживачі. Беремо, хапаємо -і не даємо нічого натомість. Діагноз людству - прогресуюча атрофія людяності на останній чи передостанній стадії. Надія завжди є, але якась дуже мізерна.